Вітаємо Вас у літературній залі!

 

Шановні гості, пропонуємо Вам зануритись у світ літератури Голокосту. 

 

Тема Катастрофи - це нелегке випробування для майстра слова. Йому належить описати людською мовою одне з найбільш нелюдських явищ світової історії, щоб не просто зберегти пам'ять про ті далекі події, але й застерегти людство від повторення жахіття у майбутньому. Ця тема неодноразово висвітлювалась у світовій літературі та залишається актуальною в мистецтві початку XXI століття. Сьогодні твори про Голокост у великій своїй кількості мають автобіографічне підґрунтя, а найвідомішим документом століття вважається щоденник п’ятнадцятирічної дівчинки Анни Франк, яка була полоненою Освенциму (вперше опублікований ще у 1960 році).

 

У радянські часи ця тема знайшла своє вираження у творчості таких авторів як А. Кузнєцов (роман "Бабин Яр"), В. Гроссман (роман "Життя та доля"), А. Рибаков ("Важкий пісок"), Д. Рубіна (оповідання  про події Голокосту в Україні), І. Константиновський  (повість "Строк давності"), І. Еренбург (роман "Буря"), А. Краснопірко та Д. Гай (повісті та романи, присвячені трагедії мінського гетто).  

 

До суду над А. Ейхманом Голокост залишався поза увагою ізраїльської літератури, за винятком творчості Урі Цви Грінберга. Стримано і ухильно трактував цю тему Агарон Аппельфельд. Наслідки Голокосту знайшли відображення у творах поетів Дана Пагіса та Абби Ковнера, прозаїків Діорама Каньюка та Давида Гросмана. 

 

Трагедію угорського єврейства покладено в основу творів Нобелівського лауреата з літератури 2002 року Імре Кертеса "Кадиш по ненародженій дитині", "Без долі".

 

Багаторазово публікувалися спогади, засновані на щоденнику юної чотирнадцятирічної ув’язненої вільнюського гетто Марії Рольнікайте, яка пройшла крізь жах фашистських таборів Штрасденгоф та Штутгоф. Вона є автором шести повістей, одна з яких– "Я повинна розповісти" перекладена на 18 мов.

 

Дуже знаними залишаються на сьогодні твори литовських авторів    Г. Кановича ("Чарівність сатани"), І. Мераса ("Вічний шах"),  Е. Севели ("Колискова"). 

 

Широкої популярності набула книга австралійського письменника Т. Кенеллі "Список Шиндлера", що була екранізована С. Спілбергом у 1993 році.

 

Значне місце тема Голокосту посідає у літературі  США. Одним  з перших зобразив жахи Катастрофи Дж. Херсі, який   у книзі  "Стіна"(1950) відтворив хронологію подій у Варшавському гетто. Інша книга, що завоювала популярність та була екранізована - "Вибір Софі"(1979) У. Стайрона, що оповідає про депортацію угорських євреїв до Освенцима (Аушвіца). Тема Голокосту також піднімалась й вирішувалась у творчості Бернарда Маламуда ("Майстровий", 1967), Сола Белоу ("Планета містера Семмлера", 1970; "Дар Гумбольдта", 1975),  Ф. Рота "Випадок кравця" (1969) та М.Еміса ("Стріла часу", 1991).

 

Приголомшливий успіх мав комікс про концтабори та Голокост А. Шпігельмана "Маус", що вийшов у двох томах (І- 1986, ІІ- 1991) та був перекладений кількома мовами.

 

Дуже важливе значення для світової літератури мають твори про Голокост Елі Візеля – в'язня таборів Біркенау, Освєнцима та Бухенвальда, Лауреата Нобелівської премії миру, найпопулярнішого лектора з питань Голокосту, єврейської культури у США, автора книг: "Ніч", "Світанок", "День","Ворота лісу". 

 

Залишаючись актуальною, тема Голокосту представлена у сучасній літературі  творчістю таких письменників як: У.Орлєв ("Біжи, хлопчику, біжи", 2001), Дж. С. Фоер ("Усе ясно", 2002), Пол Остер ("Ніч Оракула", 2003); Ф. Рот ("Змова проти Америки", 2004), Дж. Бойн ("Хлопчик у смугастій піжамі", 2006), М. Зусак ("Крадій книжок", 2006), Дж. Літтел ("Добродії", 2006), Н. Мейлер "Замок у лісі", 2007), М. Шейбон ("Пригоди Кавалера і Клея",2006); "Спілка єврейських полісменів", 2007).

 

Багато хто з поетів у своїй творчості звернувся до проблеми Голокосту, серед таких творів можна виділити вірші А. Вознесенського "Ров", Г. Ахтерберга "Освєнцим", М. Грубіяна "Де було гетто", харківського поета Романа Левіна; поеми Є. Євтушенка "Бабин яр" та З. Вольшонка «Ризьке гетто». Катастрофа знайшла своє відображення у творчості І. Сельвінського, І. Еренбурга, П. Антокольського, Л. Озерова, П. Маркиша, П. Целана, Н. Закс, Г. Колмар, Т.Боровського та інші. 

 

Шановні відвідувачі, майстри слова знову і знову звертаються до Катастрофи у своїй творчості, поповнюючи скарбницю світової літератури новими шедеврами. З якого почати - вибір за вами...