Вітаємо Вас у залі монументів!

Шановні відвідувачі, інколи більше і пронизливіше за слова та документальні кадри говорять пам'ятники. Ми запрошуємо Вас поглянути на Катастрофу крізь людську пам'ять. Сьогодні пам'ять про ті страшні, криваві події живе в різних містах України та світу. Меморіальні комплекси, монументи, пам'ятники і просто пам’ятні стели, що присвячені Голокосту та його жертвам, ми можемо зустріти в багатьох містах світу, навіть у тих, які не пережили цієї трагедії. Усі вони дуже різні: одні - традиційні і прості, інші - оригінальні та складні за формою вираження, але головне те, що Катастрофа на залишила байдужими людей.

Уже в листопаді 1944 року на місці колишнього концентраційного табору в Майданеку було створено Державний музей, який став першим музеєм пам'яті жертв Другої світової війни в Європі. Подібні музеї з'явились в Освенцимі, Дахау, Терезині, Бреєндонку тощо. Ці меморіальні музеї -лише поодинокі автентичні об'єкти, які залишились від величезної нацистської системи знищення. Збереження таких місць - це перш за все попередження майбутнім поколінням. До 1960 року (до моменту публічного обговорення масштабів Голокосту) єврейська символіка не використовувалась в таких меморіалах, найчастіше застосовувались конкретні табірні символи: колючий дріт, караульні вишки тощо. У більш пізніших пам'ятниках та меморіалах митці використовують більш конкретні символи, пов'язані з Голокостом: жовту зірку, Менору, вагони та рейки, як символи депортації. Широко використовуються цифри та елементи, що символізують масову загибель. 

Одним з перших монументів став Пам'ятник борцям гетто, відкритий у 1948 році у Варшаві (створений скульптором Н. Рапапортом). Першим і довгий час єдиним пам'ятником жертвам Голокосту в СРСР був обеліск, встановлений у Мінську,  з надписами двома мовами: російською- проза та ідиші- вірші. За радянських часів з'явилось багато пам'ятників жертвам нацизму, проте лише на деяких ви зустрінете згадку про євреїв, лише "мирні радянські громадяни".

З того часу меморіали та пам'ятники жертвам Голокосту з'явились у багатьох країнах світу. Вони встановлюються не для того, щоб радувати око перехожим, а щоб не дати людству забути уроки його історії.

Кожен пам'ятник, який ви побачите, має свою власну історію, про кожен можна розказати багато цікавого. Але за кожним з них - море сліз, тисячі перерваних життів та знищених родин, мільйони ненароджених дітей.