Самуїл Бак (1933...)
Самуїл Бак - талановитий художник-сюрреаліст єврейського походження, що в дитинстві відчув на собі всю пекельність життя у гетто та переніс свої переживання у творчість. Він народився у Вільно та з раннього віку мав хист до малювання. Після приходу нацистських військ разом з рідними митець опинився у Вільнюському гетто. Завдяки допомозі католицької монахині Марії Микульської, яка укрила їх у католицькому монастирі бенедиктинців, Самуїлові разом з матір'ю, єдиним з їх великої родини, вдалось уникнути знищення в гетто. Сам С. Бак говорив: " Ми були серед двох сотен виживших із 70-80 тисяч євреїв міста".
Геннадій Добров (1937-2011). Серія малюнків "Реквієм"
Серія малюнків російського художника включає близько 70 малюнків та начерків, і з’явилась після відвідування автором нацистських концтаборів. Протягом 1994 року Г. Добров відвідав нацистські табори на території Польщі та Чехії: Штуттгоф, Освенцим, Майданек, Гросс-Розен, Ламсдорф, Терезин. У 2000 році на запрошення музею «Карлхорст» малював у Німеччині – у Заксенхаузені, Равенсбрюці та Бранденбурзі. У цій серії немає портретів, але є печі, газові камери, труби крематоріїв, шибениці, речі закатованих людей говорять красномовно та переконливо. За цю серію художник отримав звання «Заслужений художник РФ».
Зіновій Толкачов (1903 – 1977).
Графічні цикли "Майданек" (1944–45) ,"Квіти Освенцима" (1945), "Освенцим (1961-1962)"
Український графік і живописець створив ці графічні роботи, відвідавши табори Майданек та Освенцим одразу після їх визволення: чорно-білі малюнки- це картини страждання одних та нелюдської жорстокості інших.
З. Толкачов пройшов всю війну як солдат та фронтовий художник. За завданням Політуправління Першого Українського фронту потрапив до Майданека після його визволення у 1944 році і замальовував все: і те що побачив, і те що легко міг собі уявити. "Ненависть водила моїм пензлем, дійсність, що постала перед моїми очима у всій своїй жорстокості..."
Пізніше, у 1945 році, художник опинився у концтаборі Освенцим разом з військовою комісією, що розслідувала злочини нацистів у таборі: "Знову широкі масиви, обнесені колючим дротом... Мало хто залишився живим у цьому похмурому лігвищі смерті. Я бачив сумні очі жінок, старих і молодих. бачив безодню горя людського...". Побачене надзвичайно глибоко вразило митця і він намагався зафіксувати на папері якомога більше, а коли папір закінчився, він продовжив працювати на знайдених офіційних табірних бланках.
Джозеф Бау (1920-2002)
Художник, поет та прозаїк відчув на собі всю пекельність життя у гетто та переніс свої переживання у творчість. Д. Бау народився у родині польських євреїв у Кракові. З початком окупації Польщі, разом з іншими польськими євреями, потрапив до Краківського гетто. Завдяки вмінню писати готичним шрифтом, він мав роботу: зайнявся підробкою документів, з якими євреї мали шанс втекти. З гетто митець потрапив до концтабора Плашов, де вміння писати готичним шрифтом врятувало його: він займався написанням текстів на ящиках, які німці відправляли з табору до Німеччини, а також малював плакати та плани концтаборів. У таборі він написав свою першу збірку віршів та проілюстрував її, там же зустрів кохання (їх таємне весілля показане у фільмі "Список Шиндлера"). Пізніше його відправили до табору Гросс-Розен, який він зміг залишити завдяки списку Оскара Шиндлера.
