КЛАСИЧНА МУЗИКА
А. Шенберг
Кантата "Уцілілий із Варшави"(1947)
Виконання кантати займає всього 7 хвилин, але композитор використав усі засоби, щоб відобразити страждання людини, що викликані трагічними спогадами. Композитор сам виступив автором лібрето, взявши за основу документальні свідоцтва. Твір А. Шенберга оповідає про людину-в'язня єврейського гетто у Варшаві, що дивом уцілів. Герой пригадує умови життя в гетто та звірства нацистів. У фіналі в'язні виконують молитву, що символізує солідарність та опір єврейського народу.
Д.Шостакович
13-та Симфонія (1962)
Музичним пам'ятником Бабиному яру вважають 13-ту симфонію Д. Шостаковича, в основі якої лежить поема Є. Євтушенка "Бабин яр". Після подорожі до Києва та відвідування Бабиного яру, де на місці масових убивств було сміттєзвалище, Є. Євтушенко за кілька годин написав поему. Сповнена гніву та болю, поезія розворушила пам'ять Д. Шостаковича, який також побував у Бабиному яру (імовірно у 1957 році), та спонукала композитора до написання симфонії. Тоді вже відомий Д. Шостакович просив дозволу у молодого та маловідомого поета написати музику до його віршів. Основою стали 5 віршів: "Бабин яр", "Гумор", "У магазині", "Страхи" та "Кар'єра"
М. Вайнберг
Опера "Пасажирка" (1967-1968)
Тема Голокосту займає значне місце у творчості М. Вайнберга, що пов'язано з втратою композитором своїх батьків та сестри в роки Голокосту. Найвідомішим твором митця, що відображає Катастрофу, є опера "Пасажирка". Лібрето написав О. Медвєдєв на основі однойменної автобіографічної повісті польської письменниці З. Посмиш, що пройшла крізь Освенцим. За сюжетом через 15 років після закінчення війни на палубі пасажирського корабля зустрічаються дві жінки: одна - колишня наглядачка з Освенциму, інша - колишня ув'язнена табору. Зустріч сколихнула спогади з табірного минулого жінок. Перед глядачами постають картини з життя в Освенцимі та зустріч жінок на палубі корабля. Композитор знайшов цікаве сценічне втілення: сцена поділена на два яруси. Верхній ярус - палуба, нижній - бараки Аушвіца, на кожному з яких розігрується своя власна трагедія...
Г. Фрід
Моноопера "Щоденник Анни Франк" (1969)
У 1960 році композитор прочитав "Щоденник Анни Франк" , який глибоко вразив його. У 1969 році він приймає рішення писати оперу на основі цього твору. Тексти книги були готовим лібрето, але занадто об'ємними і потребували скорочення. Опрацьовуючи текст, Г. Фрід не змінив жодного слова в документі, лише скоротив. Уже влітку 1969 року моноопера (опера для одного соліста) була завершена, але побачила сцену вона лише у 1972 році. Опера починається щасливими довоєнними днями дівчини, які обриваються звісткою про війну та переселенням до сховища та мають трагічну розв'язку.
Стівен Райх
Композиція для струнного квартета "Різні потяги" (1988)
Композитор-мінімаліст за допомоги електронних засобів переплів спогади про власне дитинство зі спогадами людини, що в дитинстві пережила Голокост. Сам композитор про свій проект говорить: "Ідея прийшла з мого дитинства. у 1939-1942 роках я часто подорожував потягом... А зараз, озираючись у минуле, я думаю, що, якби я був у ті роки в Європі, то, як єврей, я поїхав би іншим потягом..."
Композиція складається з трьох частин: 1- "Америка, напередодні війни", 2- "Європа, під час війни", 3- "Після війни". Мову героїв супроводжує струнний квартет, звукозаписи потягів, сирен тощо. Цю роботу називають інструментальним мультимедіа, оскільки під час звучання композиції на сцену проектуються фотокартки та фрагменти документальних фільмів про війну, які знайшов С. Райх в архівах військових інстанцій США.
Є. Станкович
Реквієм-Кадиш "Бабин Яр" (1991)
Є. Станкович - це другий композитор-українець, що звернувся до трагедії у Бабиному яру у великому музичному жанрі (першим був харків'янин Д. Клебанов у 1945 році, за що і звинуватили у космополітизмі).
Вокально-симфонічний твір “Кадиш-реквієм Бабин Яр” створено в 1991 році, до п’ятидесятиріччя трагедії, що сталася на початку Великої Вітчизняної війни на тодішній околиці Києва. Про цей злочин Дмитро Павличко розповів у поемі, яку композитор Євген Станкович поклав на ноти: "Ми зі Станковичем про це розповіли. То наша відправа по невинно убієнних. Українці показали великомучеництво синів і доньок Ізраїлю”,— наголосив Павличко. А Євген Станкович доповнив свого співавтора: “Це трагедія вселенських масштабів. Її належить осмислити, щоб не повторилася”.
Злата Раздоліна
"Реквієм про Катастрофу"(1996)
З. Раздоліна - композитор, автор-виконавець, Лауреат всесоюзних і міжнародних конкурсів. З 1990 року живе в Ізраїлі. Усе життя вона мріяла написати щось серйозне про Катастрофу, бо вся родина її батька Абрама Розенфельда загинула в Мінському гетто. Так з'явився "Реквієм про Катастрофу" для хора, солістів та симфонічного оркестру. В основу музичного твору покладено "Сказання про винищений єврейський народ" І. Каценельсона. У 1997 році було зроблено запис в інструментальній версії Моравського філармонічного оркестру, який транслювався 22 радіостанціями світу.